Профілактика та протидія хуліганству: безпека громади починається з місця проживання

Безпека людини значною мірою визначається тим, наскільки безпечним є простір, у якому вона живе. Двір, вулиця, під’їзд, територія біля будинку, громадські місця – саме тут найчастіше виникають ситуації, які можуть перерости з побутового конфлікту у правопорушення. 

Тому ефективна система громадської безпеки має передбачати не лише реагування поліції на вже вчинені правопорушення, а й системну профілактичну роботу безпосередньо за місцем проживання людей.

Саме цій проблематиці був присвячений навчально-практичний семінар для представників органів самоорганізації населення «Профілактика та протидія хуліганству за місцем проживання», проведений в межах проєкту «Солідарна громадська безпека в умовах війни і миру: партнерство Нацполіції, жителів, ветеранів і влади», який реалізує ГО «Одеський інститут соціальних технологій» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» й Фонду Східна Європа та за фінансування Норвегії (Norad) і Швеції (Sida).

Перший модуль семінару був присвячений аналізу хуліганства як виклику для локальної безпеки району, мікрорайону, будинку. Учасники, серед яких були переважно представники ОСНів Пересипського району міста, ветеранської спільноти, громадські активісти вивчали, що слід розуміти під хуліганством та іншими антигромадськими проявами, які форми порушення громадського порядку найчастіше виникають у багатоквартирних будинках і приватному секторі, а також які фактори сприяють виникненню таких ситуацій.

Андрій Крупник, керівник проєкту наголошував на розмежуванні сфер відповідальності різних суб’єктів. «Громада може і повинна реагувати на проблеми, які виникають на її території, однак громадська активність не повинна підміняти повноваження правоохоронних органів.

 Це принципово важливо для побудови безпечного середовища. ОСН не є правоохоронною структурою і не може самостійно здійснювати функції поліції. Натомість його сила полягає в іншому – у здатності швидко помічати проблеми, знати локальну ситуацію, комунікувати з мешканцями, фіксувати повторювані ризики та ініціювати їхнє усунення», – зазначив він у виступі.

Одне з ключових завдань семінару полягало в тому, щоб змінити підхід до проблеми: не чекати, поки конфлікт або порушення громадського порядку переросте у серйозне правопорушення, а своєчасно виявляти передумови для його виникнення. У цьому контексті важливого значення набуває знання території.

Антоніна Наконечна, голова міської Асоціації ОСНів справедливо підкреслила, що представники
ОСНів можуть бачити те, що складніше помітити органам, які не перебувають постійно у конкретному дворі чи мікрорайоні: місця регулярних конфліктів, недостатньо освітлені ділянки, території, де систематично пошкоджується майно, місця концентрації людей, поведінка яких створює проблеми для мешканців.

Наприклад, погане освітлення, відсутність відеоспостереження, занедбаність території, відсутність чіткої комунікації між мешканцями та відповідальними службами можуть створювати сприятливі умови для повторення правопорушень. Усунення таких факторів може бути не менш важливим, ніж реагування на конкретний інцидент.

На думку Валерія Головка, голови правозахисної ГО «Співдружність», ветерана двох воєн, участь ОСНів у профілактиці правопорушень має базуватися на кількох принципах: по-перше, це знання локальних проблем. ОСН безпосередньо пов’язаний із конкретною територією та її мешканцями, а тому може формувати реальну картину безпекових ризиків; по-друге, це комунікація.

«ОСН може бути посередником між мешканцями, поліцією, громадськими формуваннями та іншими учасниками системи безпеки; по-третє, це профілактика. Йдеться про виявлення проблем до того, як вони набудуть масштабного характеру. Варто враховувати й ту обставину, що безпечний простір неможливо створити виключно адміністративними рішеннями. Він формується через відповідальне ставлення самих мешканців до території, на якій вони живуть» – зазначив пане Валерій.

На другому модулі семінару обговорювали взаємодію ОСНів із громадськими формуваннями, ветеранами, Національною поліцією та органами місцевого самоврядування. Такий підхід дозволяє розглядати громадську безпеку не як сферу відповідальності одного органу, а як систему партнерства.

Поліція має професійні повноваження щодо реагування на правопорушення. Органи місцевого
самоврядування можуть впливати на стан благоустрою, освітлення, організацію простору та інші фактори безпеки. Громадські формування можуть долучатися до заходів із охорони громадського порядку в межах своїх повноважень. ОСН забезпечує зв’язок із мешканцями та розуміння локальної ситуації.

Окреме місце в цій системі відводиться ветеранам війни. Їхній досвід, авторитет і навички комунікації можуть бути корисними у громадському наставництві, медіації та реалізації локальних безпекових ініціатив. Саме тому залучення ветеранів до громадського життя може стати додатковим ресурсом для зміцнення довіри та соціальної згуртованості.

Практичним механізмом такого партнерства може стати локальна група громадської безпеки. До її складу можуть входити представник ОСН, дільничний офіцер поліції, представник громадського формування, представник ветеранської спільноти, представник Департаменту муніципальної безпеки або районної адміністрації, представники ОСББ чи управителів та активні мешканці.

Важливою частиною семінару став практикум «Карта громадської безпеки та алгоритм взаємодії під час виникнення хуліганських проявів». На ній позначаються місця регулярних конфліктів, погано освітлені ділянки, занедбані будівлі, місця систематичного розпивання алкоголю, території, де регулярно пошкоджується майно, а також ділянки, які потребують додаткового освітлення, відеоспостереження чи благоустрою.

Така карта є не просто способом візуалізувати проблеми. Вона може стати основою для спільного планування профілактичної роботи. Якщо на певній території систематично виникають конфлікти, це має бути предметом обговорення між ОСНом, поліцією, громадськими формуваннями та представниками місцевого самоврядування. Якщо проблема пов’язана з недостатнім освітленням або занедбаним простором, інформація від ОСН може стати підставою для відповідного звернення до міських служб.

За підсумками семінару учасники отримали не лише нові знання, а й практичні інструменти для роботи на своїх територіях: ідентифікувати різні форми хуліганства, визначати проблемні місця, використовувати алгоритми реагування, налагоджувати взаємодію з поліцією та громадськими формуваннями, залучати ветеранів до безпекових ініціатив, створювати локальні групи громадської безпеки та розробляти власні плани профілактичної роботи.

Усім представникам ОСНів були вручені пам’ятки з рекомендаціями щодо розглянутої тематики.

Матеріал підготовлений у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.