Сила самоорганізації: одесити об'єднуються заради спільної безпеки

Листопад ОСНи Одеси розпочали зі спільної зустрічі у волонтерському штабі «Українська команда», яким керує Денис Григорьєв.

На зустрічі вирішувалися питання представництва лідерів громадських організацій міста та органів самоорганізації населення у виконкомі Одеської міської ради. 

Це була вже не перша зустріч – за час, що минув з попередньої, ГО та ОСНи міста висунули кандидатури своїх представників, список яких було роздано учасникам зібрання у вигляді бюлетеня для голосування.

Під час таємного голосування серед запропонованих кандидатур найбільше голосів отримали керівник волонтерського штабу Денис Григорьєв, голова Громадської спілки «Асоціація ОСНів м. Одеси» Антоніна Наконечна та голова громадської організації «Пересипчанка» Надія Абрамова. За умов проходження у виконком, вони мають лобіювати інтереси ГО та ОСНів міста.

Наразі триває процедура збору та подання документів до міської влади. За пропозицією Антоніни Наконечної, голови спілки ОСНів м. Одеси розглядалося питання про щомісячні зібрання представників ОСНів, потреба в яких актуалізується з настанням холодної пори року, тривогами й відновленням ворожих обстрілів після тимчасового затишшя.

Солідарна громадська безпека Одеси: від спільних завдань до системної взаємодії

12 жовтня 2026 року представники ГО «Одеський інститут соціальних технологій» Андрій Крупник та Микола Стадник взяли участь у робочій нараді керівництва Одеської міської ради та районних адміністрацій із керівниками провідних громадських формувань з охорони громадського порядку міста. Нараду провів перший заступник Одеського міського голови Олександр Філатов.

Учасники обговорили об’єднання зусиль міських служб і громадських формувань для реагування на надзвичайні ситуації, зокрема наслідки ворожих атак. 

Йшлося про охорону майна мешканців пошкоджених будинків, допомогу комунальним службам і ДСНС, облаштування мобільних наметів та чергування біля укриттів. 

Подальшу взаємодію планується конкретизувати на координаційних нарадах у райадміністраціях.

Микола Стадник нагадав, що ГО ОІСТ реалізує проєкт «Солідарна громадська безпека в умовах війни і миру». Він наголосив, що в умовах повітряних тривог, посилення обстрілів, внаслідок яких зникає електроенергія, припиняється роблта міського електротранспорту набуває особливої актуальності організація співпраці влади, громадських формувань та мешканців громади.

Безпечне довголіття у громаді: ОСН як осередок турботи, підтримки та взаємодопомоги

Безпека людей похилого віку є важливою складовою громадської безпеки, особливо в умовах воєнного стану. Літні люди нерідко стикаються з додатковими ризиками, пов'язаними з обмеженою мобільністю, самотністю, недостатньою цифровою грамотністю, шахрайством, побутовими небезпеками, а також труднощами отримання своєчасної допомоги в надзвичайних ситуаціях.

На четвертому, останньому освітньому семінарі, організованому ГО ОІСТ, який відбувся в Київській районній адміністрації м. Одеси, саме люди поважного віку були в центрі уваги ОСНів міста й представників громадських формувань з охорони громадського порядку, ветеранських організацій, Національної поліції, територіальних центрів соціального обслуговування, інших зацікавлених організацій.

Відкриваючи семінар, директор ГО ОІСТ Андрій КРУПНИК зауважив, що вибір категорії вразливих громадян, до яких належать люди похилого віку, має на меті розробку й створення системи солідарної безпеки саме для цих осіб.

Громадська безпека: від практичних навичок – до системної взаємодії

ГО «Одеський інститут соціальних технологій» розширює й практично реалізує відносини в рамках проєкту про створення солідарної системи безпеки в Одеському районі за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» й Фонду Східна Європа та за фінансування Норвегії (Norad) і Швеції (Sida).

На робочій зустрічі експертів організації з представниками ГФ «Спецзагін «ЦЕНТР» й
депутатами та активістами Авангардівської громади обговорювалися потенційні напрями реалізації проєкту саме в цій громаді, а також визначалися практичні кроки для посилення системи громадської безпеки.

На основі проведених семінарів з органами самоорганізації населення в Приморському, Пересипському, Хаджибеєвському районах міста керівник проєкту Андрій Крупник виніс на обговорення наступні питання.

Профілактика та протидія хуліганству: безпека громади починається з місця проживання

Безпека людини значною мірою визначається тим, наскільки безпечним є простір, у якому вона живе. Двір, вулиця, під’їзд, територія біля будинку, громадські місця – саме тут найчастіше виникають ситуації, які можуть перерости з побутового конфлікту у правопорушення. 

Тому ефективна система громадської безпеки має передбачати не лише реагування поліції на вже вчинені правопорушення, а й системну профілактичну роботу безпосередньо за місцем проживання людей.

Саме цій проблематиці був присвячений навчально-практичний семінар для представників органів самоорганізації населення «Профілактика та протидія хуліганству за місцем проживання», проведений в межах проєкту «Солідарна громадська безпека в умовах війни і миру: партнерство Нацполіції, жителів, ветеранів і влади», який реалізує ГО «Одеський інститут соціальних технологій» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» й Фонду Східна Європа та за фінансування Норвегії (Norad) і Швеції (Sida).

ОСН у системі солідарної безпеки: від локальної самоорганізації до спільної відповідальності за громаду

Безпека міста – це не лише робота правоохоронних органів, рятувальних служб чи органів місцевого самоврядування. У сучасних умовах вона дедалі більше залежить від здатності самих мешканців об’єднуватися, помічати ризики, своєчасно реагувати на проблеми та взаємодіяти з тими, хто має професійні повноваження для їх вирішення.

Саме на такому підході ґрунтується концепція солідарної громадської безпеки системи, у якій відповідальність за безпечне середовище розподіляється між державою, місцевою владою, правоохоронними органами і громадою.

У межах проєкту «Солідарна громадська безпека в умовах війни і миру: партнерство Нацполіції, жителів, ветеранів і влади», який реалізує ГО «Одеський інститут соціальних технологій» (ОІСТ) за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду Східна Європа при фінансуванні Норвегії (Norad) і Швеції (Sida), одним із практичних кроків стало проведення навчально-практичного семінару «Робота ОСНів з дітьми та підлітками у сфері громадської безпеки».

Від сусідської взаємодопомоги – до мережі громадської безпеки

Забезпечення громадської безпеки в умовах війни та повоєнного відновлення потребує консолідації зусиль органів влади, Національної поліції, ветеранів, органів самоорганізації населення та активних жителів громад. Лише постійний діалог і партнерська взаємодія дають змогу своєчасно виявляти проблеми, реагувати на виклики та формувати ефективні механізми запобігання конфліктам і правопорушенням.

Особливо важливо, щоб кожна зі сторін не лише виконувала власні функції, а й ставала частиною спільної системи безпеки, заснованої на довірі, відповідальності та взаємній підтримці. Саме така співпраця сприяє зміцненню згуртованості громади, підвищенню довіри до правоохоронних органів та влади і створює основу для безпечного життя та сталого відновлення громад.

На розв’язання вказаних завдань спрямована діяльність команди проєкту «Солідарна громадська безпека в умовах війни і миру: партнерство Нацполіції, жителів, ветеранів і влади», що реалізує в місті Одесі ГО «Одеський інститут соціальних технологій» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду Східна Європа при фінансуванні Норвегії (Norad) та Швеції (Sida).

Як громадські консультативні групи допомагають канадській поліції боротися зі злочинністю?

Марк Лабонте, офіцер Канадської королівської кінної поліції з 35-річним досвідом, у відео розповідає про досвід співпраці поліції та громадських консультативних груп (ГКГ) для забезпеченні безпеки в Канаді.

ГКГ – це майданчики, де представники громади можуть відкрито обговорювати проблеми з поліцією і разом шукати рішення. Цей підхід дає можливість не лише висловлювати занепокоєння, але й допомагає поліції краще розуміти місцеві потреби та долучати громадськість до вирішення проблем.

Одним із прикладів ефективного використання ГКГ у Канаді була ситуація в резервації корінного населення «Assumption». Завдяки співпраці з консультативною групою та громадою поліція зменшила кількість випадків домашнього насильства, нападів та інших злочинів, спричинених вживанням контрафактного алкоголю. Поліція спільно з місцевими лідерами організувала антиалкогольні кампанії та посилення контролю за обігом нелегального спиртного, що дало позитивні результати.

Громадські консультативні групи у ЄС. Спільне вирішення проблем біженців у Фінляндії

Ніна Пелконен – експертка у сфері взаємодії поліції з громадою з 22-річним досвідом роботи в поліції. Вона є тренеркою і консультанткою Консультативної Місії Європейського Союзу (КМЄС). Ніна наголошує, що взаємодія поліції з громадськістю – це ефективний спосіб побудови довіри між поліцією та людьми через постійний діалог та залучення громади до вирішення проблем.

У Європейському Союзі громадські консультативні групи (ГКГ) показали свою ефективність у складних ситуаціях. Наприклад, у Фінляндії, під час масового прибуття біженців у 2015-2016 роках, виникла потреба відновити відчуття безпеки серед громадян та запобігти насильству. Поліція разом із місцевими органами влади провела навчання для біженців про культурні особливості країни та законодавство, а також започаткувала діалог з громадою, щоб знизити напругу. Це допомогло зберегти мир і стабільність у складний період.

Ще одним прикладом ефективної роботи ГКГ став випадок із крайньо правими активістами та напругою в суспільстві, викликані радикальними заявами зі сторони різних політичних сил. Поліція працювала з медіа, поширюючи правдиву інформацію та розвіюючи міфи, що допомогло уникнути конфліктів та знизити ризик насильства.

Попередження злочинів через дизайн середовища – CPTED підхід у Канаді

Суть концепції попередження злочинів шляхом благоустрою, відомої як CPTED підхід, полягає в активній участі громади наряду з поліцією та місцевою владою, у вирішенні проблем безпеки. Важливою частиною є зменшення кількості злочинів через архітектурні рішення, такі як підвищення видимості території та покращення освітлення.

Основні цілі CPTED включають зниження рівня злочинності, зменшення страху серед громадян та покращення якості життя. Також важливою складовою є створення умов для позитивної соціальної взаємодії між жителями громади. Принципи цієї концепції, такі як можливість бачити всю територію, контроль доступу громадян до певних зон, а також чітке розуміння хто має підтримувати територію у належному стані, допомагають посилювати безпеку.

Для успішного застосування CPTED необхідно залучати всіх зацікавлених сторін, аналізувати статистику злочинності та визначати проблемні території. Співпраця громади з поліцією та іншими організаціями дозволяє не тільки виявляти проблеми, але й спільно шукати ефективні рішення для їх усунення.

Що таке Community Policing

 Безпека – одна з найважливіших цінностей для людини, а співпраця поліції та громади – найкращий спосіб її гарантувати. Таку взаємодію ще називають англійським терміном Community Policing (CoP).

Вона полягає у тому, що поліція працює, зважаючи на думку мешканців щодо питань громадського порядку у кожному конкретному районі, селі, місті тощо.

Community Policing – це постійна співпраця поліції з населенням та місцевою владою. А головна мета такої взаємодії – створення спільного безпечного простору.

Що передбачає співпраця поліції та громади?

Підхід Community Policing побудований на принципах постійної комунікації, де:

• поліція та місцева громада разом відповідають за безпеку;
• поліція реагує на місцеві потреби й вимоги, які визначає громада;
• спілкування між населенням і поліцією є ефективним, а отже приносить відповідні результати;
• підхід до вирішення кожної з місцевих проблем є індивідуальним;
• співпраця спрямована на попередження правопорушень і створення плану запобіжної діяльності.

CoP – це не автономна програма або окреме поліцейське управління чи відділок. Це підхід у щоденній роботі поліції.

Як зменшити ДТП серед молоді – досвід Квебеку. Інтерв'ю Стіва Хорвата з поліції Монреалю

Найбільший безпековий виклик на дорогах провінції Квебек (Канада) – це недосвідчені водії. Хоча кермувальники у віці від 16 до 22 років складають лише 10% від загальної кількості, вони спричиняють 40% дорожньо-транспортних пригод, а 30% смертей на дорогах припадає саме на цю вікову групу.

Щоб достукатися до цієї групи, поліція Квебеку запустила просвітницьку кампанію, використовуючи реальний трагічний випадок. Кампанія базувалася на історії 19-річного Метью, який загинув в аварії, перевищивши швидкість понад 200 км/год. Відеозапис цієї аварії, зроблений другом Метта, став ключовим елементом кампанії, що привернув увагу молодих водіїв. Поліція Квебеку також звернулася до популярного місцевого рок-гурту, який записав пісню у підтримку кампанії. Оскільки цей гурт був надзвичайно популярним саме у цієї вікової групи, їх участь допомогла значно підсилити меседж та зробити кампанію ще більш ефективною.

Інновації для безпечних громад: як європейські міста поєднують технології, участь мешканців і довіру

 Сучасна громадська безпека в Європі дедалі менше асоціюється лише з патрулюванням вулиць. На перший план виходять технології, партнерство з мешканцями та здатність міста реагувати на ризики ще до того, як вони переростуть у кризу.

Європейські проєкти показують: безпечне місто — це не тільки питання контролю, а й питання спільної відповідальності, зручних цифрових інструментів та ефективної координації між владою, поліцією і громадою.

Технології, що підсилюють безпеку

Одним із найяскравіших прикладів є проєкт S4AllCities, у межах якого було створено низьковартісні інновації для підсилення фізичної та кібербезпеки у відкритих публічних просторах без втрати їхньої відкритості та приватності людей. Проєкт працював із цифровими двійниками, спільною оперативною картиною подій і демонстрацією рішень у трьох пілотних містах. 

 Ще один приклад — POP-ART, який використовує штучний інтелект, аналітику великих даних, відео- та аудіопотоки, а також дані з дронів для виявлення загроз у реальному часі. Його головна ідея — не просто зафіксувати ризик, а дати правоохоронцям зрозумілу й оперативну підказку, як діяти далі.

Зарубіжний досвід взаємодії муніципалітетів і громадських формувань у сфері безпеки

Громадська безпека починається не з сирени, а з довіри. Саме такий висновок підтверджує зарубіжний досвід: там, де муніципалітет, поліція і громадські формування діють як партнери, громада швидше помічає ризики, краще на них реагує і відчуває себе захищеною.

Сучасні європейські практики показують, що community policing — це не разова акція і не лише “більше поліції на вулиці”. Це щоденна модель співпраці, у якій безпека поєднується з участю мешканців, локальним діалогом і спільною відповідальністю за простір, у якому люди живуть, працюють і виховують дітей.

Громадська безпека +380: стратегія дії для стійких громад

Ми звикли думати, що безпека — це справа держави. І справді, це одна з її головних функцій, поряд зі створенням умов для самореалізації громадян. Але справжня безпека починається тоді, коли відповідальність має ім’я, а дії — результат.

Сучасні виклики вимагають нових підходів. ГС "Громадська безпека +380"— це платформа активних людей, які не чекають, а діють. Ми об’єднуємо експертів, організації та місцеві ініціативи, щоб разом формувати ефективну систему реагування, взаємодії та довіри між владою і суспільством.

Не варто сподіватися, що зміни прийдуть «згори» — там часто зайняті побудовою власного благополуччя за рахунок державного бюджету. Тому справжні зміни народжуються «знизу» — з ініціатив, які змінюють повсякденність на краще.

БЕЗУМОВНИЙ ТИЛ

Як громадянська участь стає фундаментом безпеки та непохитності кордонів

У сучасній архітектурі безпеки Україна відходить від моделі, де захист правопорядку є виключною монополією силових структур. Сьогодні ми будуємо систему національної стійкості, де кожен свідомий громадянин стає активним вузлом загальнодержавної мережі захисту.

Державні органи об’єктивно потребують підтримки суспільства, особливо в умовах правового режиму воєнного стану. Ресурсів лише правоохоронної системи недостатньо для реагування на весь спектр гібридних загроз. Саме тому інтеграція громади у безпековий контур є не просто бажаною, а критично необхідною для виживання держави.

Громадянський контроль: більше ніж просто спостереження

Участь громадян в охороні громадського порядку в Україні має чітке правове підґрунтя, закладене у Законі України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону». Проте сьогодні ми говоримо про перехід від формального виконання норм до філософії Community Policing — партнерства поліції та громади.

Це не просто допомога в патрулюванні, а елемент цивільного нагляду та дієвий інструмент демократичного суспільства. Коли мешканці залучаються до підтримання порядку, це кардинально змінює рівень довіри: поліція перестає сприйматися як закрита каральна структура, стаючи сервісною службою, що працює в інтересах людей.

Безпечні громади починаються з партнерства: проєкт ГО ОІСТ презентовано!

 Координаційна зустріч учасників четвертої хвилі проєкту «Імпульс» відбулася 7-8 липня 2026 року в Києві. На зустрічі з експертами міжнародного фонду «Відродження» 27 громадських організацій представили свої проєктні заявки.

Відкриваючи зустріч, Інна Підлуська, заступниця виконавчого директора фонду, зазначила, що проєкти, які отримали підтримку міжнародного фонду «Відродження», – значущі, системні й спрямовані на взаємодію з місцевим самоврядуванням.

Віра Недзведська, віцепрезидентка зі стратегічного партнерства Фонду «Східна Європа» підкреслила, що «Імпульс» гідно оцінив унікальні й важливі пропозиції учасників громадського сектору, звернувши увагу на значну кількість нових «гравців» в громадському середовищі поряд із участю постійних учасників.

Безпека – це не про "чекати поліцію", а про "діяти разом"

 В Одесі стартує проєкт «Солідарна громадська безпека»!

Кожен одесит знає: безпека нашого міста — це тема, яка обговорюється частіше, ніж ціни на Привозі чи свіжий улов глоси. Повномасштабна війна перевернула все з ніг на голову: до звичних «джентльменів удачу» та дрібних хуліганів додалися загрози диверсій, інформаційні шторми, повітряні тривоги та колосальна соціальна напруга. Офіційно: Одеса та ще понад сотня населених пунктів області мають статус територій, де ведуться бойові дії.

Але ми в Одесі не звикли просто сидіти й чекати, поки хтось прийде і вирішить наші проблеми. Саме тому Громадська організація «Одеський інститут соціальних технологій» (ОІСТ) за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» (в межах програми «Демократія і належне врядування») запускає унікальний та амбітний проєкт, який має змінити правила гри!

Його назва говорить сама за себе: «Солідарна громадська безпека в умовах війни і миру: партнерство Нацполіції, жителів, ветеранів і влади».