ОСН у системі солідарної безпеки: від локальної самоорганізації до спільної відповідальності за громаду

Безпека міста – це не лише робота правоохоронних органів, рятувальних служб чи органів місцевого самоврядування. У сучасних умовах вона дедалі більше залежить від здатності самих мешканців об’єднуватися, помічати ризики, своєчасно реагувати на проблеми та взаємодіяти з тими, хто має професійні повноваження для їх вирішення.

Саме на такому підході ґрунтується концепція солідарної громадської безпеки системи, у якій відповідальність за безпечне середовище розподіляється між державою, місцевою владою, правоохоронними органами і громадою.

У межах проєкту «Солідарна громадська безпека в умовах війни і миру: партнерство Нацполіції, жителів, ветеранів і влади», який реалізує ГО «Одеський інститут соціальних технологій» (ОІСТ) за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду Східна Європа при фінансуванні Норвегії (Norad) і Швеції (Sida), одним із практичних кроків стало проведення навчально-практичного семінару «Робота ОСНів з дітьми та підлітками у сфері громадської безпеки».

Учасниками семінару стали понад двадцять представників ОСНів, переважно з Пересипського
району міста, представники громадських формувань (ГФ) з охорони громадського порядку «Муніципальна громадська безпека» і «Спецзагін «Центр», ГО «Співдружність», голова Асоціації ОСНів міста Одеси.

Одна з ключових ідей, яка має визначати участь ОСН у системі громадської безпеки, – це зміна самого підходу до вирішення проблеми. Адже саме раннє попередження правопорушень, передусім у молодшого покоління є одним із шляхів забезпечення стабільності й безпеки суспільства.

Побачити проблему раніше, зрозуміти її причини та створити умови, за яких ризик її виникнення зменшується – так розуміють превентивні та профілактичні заходи щодо підлітків представники ОСНів, серед яких є батьки та рідні дітей. Тому базовою формулою роботи ОСН із дітьми та підлітками визначено принцип: «Не карати, а попереджати; не ізолювати, а залучати; не боротися з наслідками, а усувати причини». Зазначимо, що цей принцип значно ширший за роботу з дітьми й може стати основою всієї діяльності ОСН у сфері безпеки.

Тема роботи з дітьми та підлітками була обрана для семінару невипадково. Саме дитяче та молодіжне середовище дозволяє особливо чітко побачити, наскільки важливою є профілактична складова громадської безпеки.

Хуліганство, булінг, агресивна поведінка, вандалізм, вживання алкоголю та тютюнових виробів, небезпечна поведінка в цифровому просторі – це лише частина проявів, на які представники ОСН мають звертати увагу.

Водночас важливо бачити за конкретним проявом не лише порушення правил, а й можливі причини: конфлікти, відсутність уваги дорослих, проблеми в родині, брак змістовного дозвілля, соціальну ізоляцію тощо.

Тому профілактична робота має бути спрямована не на публічне засудження чи покарання дитини, а на своєчасне залучення тих, хто може надати допомогу. На цьому наголошувала Олена Сербул, практичний психолог та класний керівник навчального ліцею № 65 міста.

«Коли ми говоримо про конфлікти між дітьми, агресивну поведінку, цькування або можливий булінг, дуже важливо не залишати ситуацію «на самоплив». Позиція «діти самі розберуться» в сучасних умовах є небезпечною. Завдання дорослих – своєчасно побачити проблему, правильно її зафіксувати та залучити відповідні служби», – зазначила фахівчиня й акцентувала увагу на необхідності письмового характеру звернень та їх реєстрації у відповідних органах,

Пані Олена рекомендувала конкретні кроки дій у випадках агресивної поведінки або булінгу, надала алгоритм співпраці з поліцією, ювенальною превенцією, іншими службами, серед яких: адміністрація закладу освіти; практичний психолог і соціальний педагог; класний керівник; дільничний офіцер поліції; ювенальна превенція; служба у справах дітей; центр соціальних служб; медичні працівники; система безоплатної правничої допомоги.

Важливий акцент виступу психолога: «не потрібно чекати, поки ситуація стане критичною. Якщо ми бачимо, що дитина змінила поведінку, боїться йти до школи, стала замкненою, тривожною, агресивною, почала уникати однолітків або регулярно повідомляє про приниження чи погрози – це привід звернути увагу і почати діяти. Наша мета – не знайти винного заради покарання. Наша мета – зупинити небезпечну поведінку, захистити дитину, відновити безпечне середовище та не допустити повторення ситуації».

Учасники говорили про співпрацю з батьками, змістовне дозвілля, сусідське наставництво, аудит території, профілактику булінгу та вандалізму, цифрову безпеку, захист тварин, екологічну культуру та підтримку дитячого і молодіжного волонтерства.

Командир ГФ «Спецзагін «Центр» Ігор Дубчак розповів про співпрацю ГФ з нацполіцією та
приватними охоронними структурами у питаннях запобігання та профілактики дитячої злочинності.

З роботою та дислокацією районних підрозділів ГФ «Муніципальна громадська безпека» учасників семінару познайомив їх представник Євген Серачук і запропонував керівникам ОСНів звертатися до цих підрозділів. «Корисним також буде оволодіння спортивними видами боротьби, гуртки з яких працюють в громадських формуваннях. Маючи досвід організації гуртків для підлітків, можемо допомогти з цим в роботі з ОСНами», зазначив пан Євген.

Голова правління правозахисної організації «Співдружність», керівник департаменту ветеранської політики ГО ОІСТ Валерій Головко звернув увагу учасників на необхідність закріплення грамотних представників ОСНів саме за питаннями роботи у сфері громадської безпеки, зокрема у роботі з дітьми та підлітками.

Депутат Одеської міської ради Михайло Карпенчук розповів про моніторинг безгосподарних дитячих майданчиків і передачу їх на баланс житлово-комунальних служб, а згодом й можливістю користуватися ними всіх мешканців.

Керівник ГО ОІСТ Андрій Крупник запропонував підготувати паспорти територій ОСНів із координатами дільничних, ГФ, офіцерів поліції, служб по роботі з дітьми і молоддю та гімназій й ліцеїв на території діяльності ОСНів та їх служб безпеки.

«Безпека – це також освітлене подвір’я, справний дитячий майданчик, можливість займатися спортом, простір для молодіжних ініціатив, довіра між сусідами, готовність дорослих підтримати дитину, відповідальне ставлення до довкілля та спільного майна. Тому одним із напрямів діяльності ОСН може бути створення умов для змістовного дозвілля та самореалізації дітей. Спортивні секції, творчі гуртки, змагання, культурні та волонтерські заходи, залучення молоді до благоустрою – усе це не просто культурна чи соціальна робота. Це інвестиція у безпеку, оскільки дитина, яка має можливість бути активною, корисною та почутою у своїй громаді, отримує позитивні альтернативи ризикованій поведінці» – підкреслив керівник проєкту.

Антоніна Наконечна, голова Асоціації ОСНів міста Одеси зосередилася на залученні до профілактичних дій тих мешканців, які мають авторитет в мікрорайоні. «Ідея проста: у кожному мікрорайоні є люди, які користуються довірою та можуть стати позитивними рольовими моделями для молоді. Це можуть бути ветерани, спортсмени, митці, волонтери, представники громадських формувань, активні та авторитетні мешканці. Залучення саме таких категорій наставників передбачено програмою роботи з ОСН», – пояснювала свою пропозицію пані Антоніна.

Вважаємо, що для системи солідарної безпеки це має особливе значення. Адже безпека формується не лише через правила, а й через соціальні зв’язки та довіру. Ветеран війни, який бере участь у молодіжному проєкті; спортсмен, який проводить тренування для підлітків; волонтер, який залучає дітей до допомоги іншим; митець, який організовує творчий простір, – усі вони стають учасниками створення безпечного середовища.

Важливою практичною складовою семінару став практикум «Паспорт безпеки мікрорайону та карта проблемних місць». Цей інструмент дозволяє перейти від загальних розмов про безпеку до проблем конкретної території.

Де недостатньо освітлення? Які маршрути дітей до школи потребують уваги? Де розташовані небезпечні ділянки? У якому стані дитячі та спортивні майданчики? Де виникають конфліктні ситуації? Які проблеми найчастіше називають мешканці? Відповіді на ці питання можуть стати основою для паспорта безпеки мікрорайону – своєрідного локального профілю ризиків і ресурсів.

Тому перспективу розвитку ОСН варто бачити не лише у виконанні місцевих господарських функцій, а й у формуванні безпечного, згуртованого та відповідального громадянського середовища.

Адже солідарна безпека починається не з надзвичайної ситуації. Вона починається з того, що люди знають одне одного, довіряють одне одному і готові діяти разом.

Матеріал підготовлений у межах проєкту «Солідарна громадська безпека в умовах війни і миру…», що реалізується ГО ОІСТ за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду Східна Європа при фінансуванні Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.